Прилуки – місто козацької слави
- 📋 Дата заснування фортеці – 9 століття (не підтверджено)
- 📋 Дата заснування заповідника – 1994 рік
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка археології національного значення
- 📋 Адреса – Львівська область, Стрийський район, село Урич
📝 Зміст
ℹ️ Історія та опис міста
Державний історико-культурний заповідник «Тустань» розташовується на території Національного природного парку «Сколівські Бескиди», який лежить у межах однойменного гірського масиву. До складу заповідника, заснованого в 1994 році, входять групи скель Камінь, Мала Скеля і Гострий Камінь з прилеглими територіями, на яких розміщувалося стародавнє місто-фортеця Тустань, музей Тустані та Хата в Глибокім.
Усі три групи скель є пісковиками, які були сформовані десятки мільйонів років тому на дні прадавнього океану Тетіс та підняті на поверхню в процесі горотворення. Трохи детальніше ми описали цей процес в нашій статті про скелі Довбуша, які разом із фортецею Тустань входили до єдиної лінії оборони.
Головною пам’яткою заповідника є група скель Камінь, ця група найбільша, найкрасивіша та найважливіша в історичному плані. Саме на Камені розміщувалася Тустань – стародавня прикордонна фортеця Київської Русі та митниця, котра виконувала важливу роль у захисті кордонів та контролі над міжнародними торговими шляхами. Точні дати заснування та занепаду фортеці невідомі, але дослідники припускають, що вона функціонувала в 9-16 століття. Перша ж письмова згадка датується 14 століттям.
Тустань була по справжньому неприступною наскельною фортецею, саме наскельною, бо споруджувалася вона прямо на скелях. Завдяки незвичній формі скель будівельникам було достатньо лише звести дерев’яні перекриття між ними, а не будувати фортецю повністю з нуля. Так вийшло, що на відносній висоті поміж масивних скель є невеличкий майданчик, який має майже квадратну форму, до якого ведуть круті схили. Отже, будівельники вже базово мали площу оточену скелями та схилами. От спробуй піди візьми таке штурмом, на ті схили й так фіг вилізеш. На додачу фортецю оточувало кілька ліній оборони, до яких входили додаткові стіни, рови з водою, укріплені земляні вали та в’їзна брама з підйомним мостом.
У середньовіччі кожна поважаюча себе фортеця мусила бути не тільки неприступною для ворогів, а й мати можливість витримувати тривалу облогу. Зазвичай добре підготовлений гарнізон міг досить довго стримувати натиск ворожої армії, що перевершує його чисельністю в десятки разів. Одну з найголовніших ролей тут відігравала банальна наявність припасів, особливо води, яку використовувати і для споживання, і для приготування їжі, і для гасіння пожеж. Для цього будівничі в суцільній скелі вибили криницю завглибшки 30.4 метрів та діаметром понад 2 метри, воду з якої подавали до спеціальних глибоких цистерн.
Миколаївський собор
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
На початку 1930-х років храм закрили та почали використовувати як склад. Також за радянських часів була велика загроза його повного знищення, але, на щастя, цього не сталося. У 1957–1966 роках під керівництвом архітекторки Маріонiли Говденко дослідили споруду та підготували проєкт реставрації. Проте, через внутрішні перепони почалася вона лише в 1980-х роках. Під час реставрації баням вернули первісну форму. У 1990 році храм відновив свою діяльність.
Благовіщенський собор
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
Грецька Михайлівська церква
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
Храм на базарі
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
Троїцька церква
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
Церква Іоанна Богослова
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
Спасо-Преображенська церква
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
Покровська церква
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
Грецька Всіхсвятська церква
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
Хрестовоздвиженська церква
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
Монастир
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
Церква Іоанна Милостивого
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
Церква біля монастиря
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
Перша аптека
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
Музей «Поштова станція»
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
Грецький магазин
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
Графський парк
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
Пам’ятник ніжинському огірку
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
Пам’ятник Миколі Гоголю
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
Пам’ятник Марії Заньковецькій
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
Пам’ятник Безбородьку
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
Пам’ятник вчительці
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
Пам’ятник Т.Г. Шевченку
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
Пам’ятник Хмельницькому
- 📋 Дата будівництва – 1710–1720 роки
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Прилуцький район, місто Прилуки, Галаганівська вулиця
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
🗺️ Мапа з пам’ятками зі списку
📸 Інші місця та світлини міста
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
На початку 1930-х років храм закрили та почали використовувати як склад. Також за радянських часів була велика загроза його повного знищення, але, на щастя, цього не сталося. У 1957–1966 роках під керівництвом архітекторки Маріонiли Говденко дослідили споруду та підготували проєкт реставрації. Проте, через внутрішні перепони почалася вона лише в 1980-х роках. Під час реставрації баням вернули первісну форму. У 1990 році храм відновив свою діяльність.
📍 Як доїхати
Тустань розташовується в досить легкодоступному місці, до неї можна легко і без пригод доїхати звичайнісінькою асфальтованою дорогою. Якщо ж ви хочете добратися важко і з пригодами (як ми 👻), тоді можна спуститися з гір. Автомобілем доїхати до Тустані можливо тільки від села Урич, зате з гір ви зможете спуститися пішки, пролетіти велосипедом або ж з’їхати верхи на ведмедях.
Доїхати як людина розумна
Від села Урич до Тустані веде практично ідеальна асфальтована дорога, якою можна під’їхати прямо під головний вхід заповідника. До самого ж Урича теж ведуть асфальтовані дороги, тому добратися туди можна будь-яким легковим автомобілем.
Ще від найближчих міст до Тустані можна без проблем доїхати і велосипедом. Від Трускавця (~30 км), Сколе (~30 км) та Стрия (~50 км) ведуть гарні асфальтовані дороги, а до самих міст ходять регулярні потяги з Києва та Львова.
Також на офіційному сайті вказаний розклад руху автобусів зі Львова до Урича та зі Стрия до сусіднього села Підгородці. Чесно кажучи автобусів до Урича ходить не багато, бо це зовсім маленьке селом. Ще є варіант доїхати потягом або автобусом до Трускавця, а звідти автобусом до Східниці, далі вже пішки до фортеці. Додатково до цієї популярної туристичної локації мають возити й приватні перевізники, зазвичай із цим залюбки допомагають у готелях, принаймні нам завжди надавали кілька контактів перевірених перевізників із якими вони співпрацюють.
Спуститися з гір
Тустань лежить у підніжжя гірського хребта, через який веде ціла низка пішохідних та велосипедних маршрутів, облаштованих у межах туристичного проєкту «ВелоБескиди». Усі ті маршрути досить фізично виснажливі, бо вам доведеться перейти через гору, спочатку піднятися на вершину, а потім спуститися з неї. Хоча їх і позначають як велосипедні, але виїхати на гору ви навряд чи зможете й більшість часу велосипеди доведеться тягти.
Найпростіший маршрут веде зі Східниці до Тустані, можна пройти як вздовж траси, так і через гору (обидва варіанти ~6 км). Інші маршрути від села Орів (~11 км), Борислава (~10-12 км) та Трускавця (~19 км) будуть проходити через вершину гори Цюхів Діл, де розташовується металева оглядова вежа. Як зазначено вище, до Трускавця з Києва та Львова ходять автобуси та потяги, а вже від нього курсують регулярні автобуси до Борислава та Східниці.
Переглянути маршрут на мапі (Східниця)
Переглянути маршрут на мапі (Трускавець)
🛣️ Як ми добиралися
На потязі з Києва ми прибули до міста Сколе, від якого, по майже ідеальній дорозі, доїхали на велосипедах до Східниці (~40 км). У селищі ми заїхали до готелю, а потім до аптеки, де купили найсильніший сонцезахисний спрей, тоді була неймовірна спека +30°. За останні декілька днів ми вже встигли сильно згоріти та отримати сонячні опіки, але той сонцезахисний спрей став справжнім порятунком, тепер навіть з опіками можна було спокійно стояти на відкритому сонці. Невдовзі ми почали наш підйом і вже через кілька сотень метрів нам сильно захотілося глянути в очі тій людині, яка назвала цей підйом веломаршрутом. Шлях був досить пологим, але однаково більшість часу ми йшли пішки і штовхали велосипеди, постійно думаючи про те, як було б круто цією дорогою спускатися, а не підійматися.
Від оглядової вежі ми вирішили спускатися іншою дорогою, бо хотіли заїхати до Тустані. Спуск виявився складнішим та веселішим. Місцями доводилося з’їжджати максимально затискаючи передні й задні гальма, що все одно не давало змоги зупинити велосипед. Від локації Гострий камінь почалася майже полога та дуже розбита дорога. Кілька разів довелося перейти річку чи то радше невеличкий струмок. У самому кінці ми натрапили на джерело питної води, де поповнили наші запаси й поїхали до фортеці.
Якби ми їхати до оглядової вежі вдруге, то підіймалися б на гору зі сторони Тустані. Той маршрут мальовничий і цікавіший, плюс там вам і стародавня фортеця, і скеля Гострий камінь. А спускалися б до Східниці, бо маршрут там абсолютно не цікавий, однак ви собі їдете спокійно й нічим не переймаєтесь. Головне, не забувайте контролювати швидкість під час гірських спусків, яка набирається миттєво, не розганяйтесь до швидкості світла 🐌, не порушуйте законів фізики.