Новоград-Волинський – батьківщина Лесі Українки, гриб, фортеця та Случ

26.07.2020 20.12.2020

ДОТи Київського укріпленого району споруджувалися і відновлювалися протягом 1929-1941 років. У ті часи укріплені райони будувалися по всій Європі, вони являли собою низку фортифікаційних споруд для стримування наступу ворога. Таких районів тільки на території України понад 10.

Київський укріплений район (КиУР, УР-1) почали будувати в 1929 році, він налічував 3 лінії оборони та проходив навколо правого берега Києва від Дніпра до Дніпра. Головними фортифікаційними спорудами укріпрайону були ДОТи (довготривала оборонна точка), більшість яких збудували в 1929-1933 роках (деякі роботи проходили до 1935 року). У 1933 році УР-1 законсервували.

Всього збудували 246 залізобетонних ДОТів, які відрізнялися своїм призначенням та рівнем захисту. Найпоширенішою була одноповерхова споруда з трьома амбразурами (отвір звідки ведеться стрільба) без приміщень для гарнізону. Більшість оборонних точок зазвичай мали стіни завтовшки до півтора метра, перископ, лінію зв’язку, колодязь (для охолодження кулеметів водою) та обладнувалися станковими кулеметами «Максим» зразку 1910 року. Чотири ДОТи виконали за індивідуальними проєктами, але про них поговоримо далі.

22 червня 1941 року з початком Німецько-радянської війни розпочинається термінове відновлення Київського укріпрайону. Майже 200 тисяч цивільних киян і військових риють окопи, протитанкові траншеї, встановлюють колючий дріт і протитанкові їжаки, облаштовують мінні поля та тимчасові оборонні точки, а також відновлюють ДОТи, що з роками частково прийшли в негідність.

Київський укріпрайон зміг зупинити стрімке просування німецької армії на Київ. Загалом оборона міста тривала 71 добу з 7 липня 1941 по 19 вересня 1941 року. Взяти Київ німці змогли форсувавши Дніпро та обійшовши КиУР. Так само, як зробили це у Франції обійшовши неприступну Лінію Мажино (укріпрайон).

1. Городище

[su_image_carousel source=”media: 5754,5753,5752,5755,5756″ slides_style=”photo” controls_style=”light” crop=”none” dots=”no” link=”image” target=”self” autoplay=”0″ speed=”immediate” image_size=”medium” outline=”no”]

ДОТ №401/402 – це одна з чотирьох вищезгаданих оборонних споруд, що виконали за індивідуальним планом. На відміну від звичайних маленьких ДОТів, цей можна навіть назвати маленьким бункером.

До складу трирівневого ДОТу входять два каземати з однією амбразурою (башта, звідки ведеться вогонь), один каземат із двома амбразурами, спостережний пункт, протихімічне приміщення, склади та кімнати для особового складу. Усе це поєднано системою тунелів протяжністю близько 500 метрів. У бойових діях гарнізон участі не приймав.

У тунелях сильний протяг та суцільна темрява, тому обов’язково беріть з собою ліхтарних. Головне не лізьте по іржавій довоєнній драбині до тунелів, які знаходяться на третьому рівні. Біля озера (мітка на карті) є нормальний вхід.

Широковідомим наш ДОТ став після виходу українського фільму жахів «Штольня» у 2006 році. Саме тоді він обріс різними вигадками про те, що там лабіринт і легко загубитися, що там заміновано, можна кудись провалитися, водяться привиди та живе бабай. Насправді це все неправда й майже всі наші знайомі звідти повернулися.

[su_list icon=”icon: check”]

    [su_row][su_column size=”1/2″]

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Координати – 50.42506380, 30.23811587
  • [/su_column]
    [su_column size=”1/2″]

  • Адреса – Київська область, Києво-Святошинський район, село Білогородка
  • [/su_column][/su_row]

[/su_list]

2. Фортеця

[su_image_carousel source=”media: 5759,5760,5761,5762,5763,5764,5765,5766,5767,5768,5769,5770,5771,5772,5773,5774,5775″ slides_style=”photo” controls_style=”light” crop=”none” dots=”no” link=”image” target=”self” autoplay=”0″ speed=”immediate” image_size=”medium” outline=”no”]

ДОТ №179 – це ще одна фортифікаційна споруда виконана за індивідуальним планом. Тут також є система тунелів з колодязем, складами, кімнатами особового складу та протихімічним приміщенням.Але цікаво, що вся ця система тунелів з’єднувала лише один каземат і спостережний пункт. Під час бойового зіткнення каземат знищили німці.

Майте на увазі, що вертикальні шахти, котрі ведуть на гору заварні, а на дверях зазвичай висять замки (їх періодично збивають). Мабуть, його закривають через неймовірно небезпечну піщану печеру, яка веде на гору. Тут також сильний протяг та суцільна темрява.

[su_list icon=”icon: check”]

    [su_row][su_column size=”1/2″]

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Координати – 50.32129570, 30.38844104
  • [/su_column]
    [su_column size=”1/2″]

  • Адреса – Київська область, Києво-Святошинський район, село Віта-Поштова
  • [/su_column][/su_row]

[/su_list]

3. Музей Лесі Українки

[su_image_carousel source=”media: 5786,5783,5785,5782,5784,5777,5778,5779,5780,5781″ slides_style=”photo” controls_style=”light” crop=”none” dots=”no” link=”image” target=”self” autoplay=”0″ image_size=”medium” outline=”no”]

ДОТ №205 – третя й остання фортифікаційна споруда виконана за індивідуальним планом, яку ми знайшли. Цей ДОТ вважається найбільшою спорудою всього укріпрайону. Тут також велика система тунелів із різноманітними приміщеннями, яка з’єднує п’ять казематів. Його гарнізон під командуванням лейтенанта Вєтрова брав безпосередню участь у бойових діях і навіть не одразу покинув свої позиції після наказу про відступ.

Через крутий ландшафт знайти вхід до ДОТу буде не просто, отже, дивіться на другу фотографію й мітку на мапі. Проте, потрапити всередину буде ще важче, бо тунелі частково затоплені. Найбільші ентузіасти лазять туди у високих гумових чоботях.

[su_list icon=”icon: check”]

    [su_row][su_column size=”1/2″]

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Координати – 50.34718560, 30.35971453
  • [/su_column]
    [su_column size=”1/2″]

  • Адреса – Київська область, Києво-Святошинський район, село Юрівка
  • [/su_column][/su_row]

[/su_list]

4. Будинок Лесі Українки

[su_image_carousel source=”media: 5788,5789″ slides_style=”photo” controls_style=”light” crop=”none” dots=”no” link=”image” target=”self” autoplay=”0″ image_size=”medium”]

ДОТ №104 – найбільш розповсюджена одноповерхова оборона споруда з трьома амбразурами, обладнана станковими кулеметами. Він повністю цілий і невідомо чи брав його гарнізон участь у бойових зіткненнях.

[su_list icon=”icon: check”]

    [su_row][su_column size=”1/2″]

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Координати – 50.276841, 30.581962
  • [/su_column]
    [su_column size=”1/2″]

  • Адреса – Київ, Голосіївський район, Конча-Заспа
  • [/su_column][/su_row]

[/su_list]

5. Пам’ятник Лесі Українці

[su_image_carousel source=”media: 5791,5790″ slides_style=”photo” controls_style=”light” crop=”none” dots=”no” link=”image” target=”self” autoplay=”0″ image_size=”medium”]

ДОТ №105 – одноповерхова оборона споруда з трьома амбразурами, обладнана станковими кулеметами. Він повністю цілий і невідомо чи брав його гарнізон участь у бойових зіткненнях.

[su_list icon=”icon: check”]

    [su_row][su_column size=”1/2″]

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Координати – 50.272313, 30.575295
  • [/su_column]
    [su_column size=”1/2″]

  • Адреса – Київ, Голосіївський район, Конча-Заспа
  • [/su_column][/su_row]

[/su_list]

ДОТ №107 (Київ)

[su_image_carousel source=”media: 5082,5121″ slides_style=”photo” controls_style=”light” crop=”none” dots=”no” link=”image” target=”self” autoplay=”0″ image_size=”medium” outline=”no”]

ДОТ №107 – це оборона споруда з ковпаком із чотирма амбразурами, у якому розміщувався один станковий кулемет, що обертався. Зовні він цілий, але майже повністю під землею. Неподалік ДОТу є меморіал, де поховані члени гарнізону – невідомий лейтенант і два бійці.

[su_list icon=”icon: check”]

    [su_row][su_column size=”1/2″]

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Координати – 50.287064, 30.570128
  • [/su_column]
    [su_column size=”1/2″]

  • Адреса – Київ, Голосіївський район, Конча-Заспа
  • [/su_column][/su_row]

[/su_list]

ДОТ №502 (с. Горенка)

ДОТ № 502 – одноповерхова оборона споруда з трьома амбразурами, обладнана станковими кулеметами. У бойових зіткненнях гарнізон участі не брав і покинув свої позиції після наказу про відступ.

[su_list icon=”icon: check”]

    [su_row][su_column size=”1/2″]

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Координати – 50.57500000, 30.30080000
  • [/su_column]
    [su_column size=”1/2″]

  • Адреса – Київська область, Києво-Святошинський район, село Горенка
  • [/su_column][/su_row]

[/su_list]

ДОТ №504 (с. Горенка)

[su_image_carousel source=”media: 5087,5086,5088,5089″ slides_style=”photo” controls_style=”light” crop=”none” dots=”no” link=”image” target=”self” autoplay=”0″ speed=”immediate” image_size=”medium” outline=”no”]

ДОТ №504 – це артилерійський спостережний пункт (АСП) із бронековпаком. Він не обладнувався станковими кулеметами, а амбразури для спостереження знаходяться безпосередньо в ковпаку. До речі, це єдиний АСП з таким ковпаком серед усіх споруд укріпрайону. У бойових зіткненнях гарнізон участі не брав і покинув свої позиції після наказу про відступ.

[su_list icon=”icon: check”]

    [su_row][su_column size=”1/2″]

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Координати – 50.58206000, 30.29807000
  • [/su_column]
    [su_column size=”1/2″]

  • Адреса – Київська область, Києво-Святошинський район, село Горенка
  • [/su_column][/su_row]

[/su_list]

ДОТ №506 (с. Горенка)

ДОТ №506 – напівзруйнована одноповерхова оборона споруда з трьома амбразурами, обладнана станковими кулеметами. Швидше за все його підірвали німці, бо стіни зруйновані ззовні біля амбразур. ДОТ стоїть прямо під лініями електропередачі.

[su_list icon=”icon: check”]

    [su_row][su_column size=”1/2″]

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Координати – 50.58683520, 30.29973858
  • [/su_column]
    [su_column size=”1/2″]

  • Адреса – Київська область, Києво-Святошинський район, село Горенка
  • [/su_column][/su_row]

[/su_list]

ДОТ №511 (с. Мощун)

[su_image_carousel source=”media: 5091,5092,5093″ slides_style=”photo” controls_style=”light” crop=”none” dots=”no” link=”image” target=”self” autoplay=”0″ speed=”immediate” image_size=”medium” outline=”no”]

ДОТ №511 – напівзруйнована одноповерхова оборона споруда з трьома амбразурами, обладнана станковими кулеметами. Гарнізон не брав участь у бойових зіткненнях і покинув свої позиції після наказу про відступ. Обставини пошкодження ДОТу невідомі, можливо, його вже потім підірвали німецькі сапери.

[su_list icon=”icon: check”]

    [su_row][su_column size=”1/2″]

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Координати – 50.60251970, 30.30400717
  • [/su_column]
    [su_column size=”1/2″]

  • Адреса – Київська область, Києво-Святошинський район, село Мощун
  • [/su_column][/su_row]

[/su_list]

ДОТ №554 (с. Гута-Межигірська)

[su_image_carousel source=”media: 5094,5095,5096,5097,5098″ slides_style=”photo” controls_style=”light” crop=”none” dots=”no” link=”image” target=”self” autoplay=”0″ speed=”immediate” image_size=”medium” outline=”no”]

ДОТ №554 – це одна із трьох артилерійських споруд укріпрайону. На озброєнні цього ДОТу були не станкові кулемети, а 76-мм гармати зразка 1900 року. Його гарнізон брав безпосередню участь у боях та був частково захоплений у полон.

Він розташовується на крутому схилі посеред лісу. ДОТ складається з декількох великих приміщень, одне з яких використовувалося як протихімічне.

[su_list icon=”icon: check”]

    [su_row][su_column size=”1/2″]

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Координати – 50.68888650, 30.31378799
  • [/su_column]
    [su_column size=”1/2″]

  • Адреса – Київська область, Вишгородський район, село Гута-Межигірська
  • [/su_column][/su_row]

[/su_list]

Мапа



Підтримайте наш сайт

Вандрівка – це сайт без реклами, де ми ділимося унікальними маршрутами, фото та історіями. Усі матеріали ми створюємо самостійно.

Якщо вам подобається наша робота, підтримайте нас через Donatello або monobank. Навіть 10 грн допоможуть нам продовжувати цю справу.

guest
0 Коментарі
oldest
newest most voted
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии