Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» (с-ще Качанівка)
- 📋 Дата заснування фортеці – 9 століття (не підтверджено)
- 📋 Дата заснування заповідника – 1994 рік
- 📋 Дата заснування фортеці – 9 століття (не підтверджено)
- 📋 Дата заснування заповідника – 1994 рік
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка археології національного значення
- 📋 Адреса – Львівська область, Стрийський район, село Урич
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка археології національного значення
- 📋 Адреса – Львівська область, Стрийський район, село Урич
- 📞 Телефон для довідок – (044) 239-32-77
- 🌐 Офіційний сайт – Museums.univ.kiev.ua
🔍 Що ви дізнаєтеся зі статті
- ▪️ Поринете в історію Білої Церкви: від дня заснування міста до його розквіту за часів Браницьких і сучасного періоду; ознайомитеся з одним із найкращих парків України, храмами, закладеними Ярославом Мудрим та Іваном Мазепою, а також із низкою пам’яток архітектури національного значення.
- ▪️ Побачите 68 світлин: дендропарк, п’ять храмів, п’ять пам’ятників, одну гору, стародавні руїни, музей, палац, склади, торгові ряди, водяний млин та інші локації.
- ▪️ Отримаєте практичну інформацію: про більшість туристичних місць міста, які з них є головними, а які другорядними, і чи варто їхати до Білої Церкви тільки заради одного парку.
Історія та опис Білої Церкви
Пролог
Біла Церква – стародавнє місто з тисячолітньою історією, на території якого розташовується один з найкрасивіших парків України та низка пам’яток архітектури національного значення, споруджених за часів Браницьких.
Що подивитися в Білій Церкві: головні локації
Головною туристичною принадою міста є дендропарк «Олександрія» – величезний парк, у якому можна з легкістю провести цілий день. Якщо у вас обмеження в часі, то відвідати тільки дендропарк буде цілком прийнятним варіантом. Емоцій ви отримаєте безліч.
Серед інших важливих локацій варто виділити Замкову гору, на якій розташовані Костел святого Іоанна Хрестителя, руїни стародавньої церкви, Георгіївська церква, пам’ятник Ярославу Мудрому та Білоцерківський краєзнавчий музей. Далі заслуговують на увагу Спасо-Преображенський собор, Церква Марії Магдалини та Торгові ряди (БРУМ).
Заснування та засновник міста
У 1032 році великий князь київський Ярослав Мудрий заснував місто Юр’їв. Воно стало попередником Білої Церкви, через що її літочислення ведуть від 11 століття. Головними завданнями новозбудованого Юр’єва були оборона південно-західних кордонів Київської Русі від набігів кочовиків та розповсюдження християнства. Свою ж назву місто Юр’їв отримало від християнського імені князя – Юрій.
Руйнація міста
У 1240 році татаро-монголи зруйнували Юр’їв. Тож наступні кілька століть місто не згадується в письмових джерелах, хоча археологічні розкопки засвідчують, що якесь поселення таки продовжувало існувати. Однак навряд чи це було повноцінне місто.
Період у складі Великого князівства Литовського та сучасна назва
У 1360-х роках землі Білоцерківщини увійшли до складу Великого князівства Литовського. Припускається, що на ту пору вже фігурувала сучасна назва Біла Церква (легенду про походження назви ми розглянемо далі, у розділі про руїни тієї самої «Білої Церкви»). У 1552 році відбулося фактичне відродження міста, коли київський воєвода Семен-Фрідріх Пронський збудував на Замковій горі Білоцерківський замок.
Річ Посполита, Гетьманщина та регулярні повстання
У 1569 році після Люблінської унії (об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського) Біла Церква увійшла до складу новоствореної держави Речі Посполитої, у складі якої де-юре залишалася до 1793 року. Насправді ж за цей період відбулася низка міщанських і козацьких повстань, коли Річ Посполита не контролювала місто.
У 1589 році польський король Сигізмунд III надав Білій Церкві Магдебурзьке право, що забезпечувало місту самоврядування та, увага 👀, захист від свавілля великих феодалів. Проте вгадайте, хто цим виявився незадоволеним 👑🙄. Відтак на вимогу великого феодала Костянтина Острозького право скасували. Розлючені міщани вчинили збройний опір і практично рік утримували місто, але зрештою зазнали поразки.
У 1591–1593 роках білоцерківці підтримали перше козацьке повстання проти польського панування під проводом гетьмана Криштофа Косинського (повстання №2 проти Острозького, але з іншого приводу). У 1594–1596 роках вони брали участь у козацькому повстанні під проводом гетьмана Северина Наливайка.
Під час національно-визвольної війни 1648–1657 років під проводом гетьмана Богдана Хмельницького Біла Церква на певний час увійшла до складу Гетьманщини. У 1702 році війська козацького полковника Семена Палія знову взяли місто, яке потім гетьман Іван Мазепа навіть розглядав як нову потенційну столицю козацької держави. Загалом війн і повстань було чимало, і ми згадали далеко не про всі.
Браницькі: період розквіту та розбудови
З 1774 по 1917 рік Біла Церква належала представникам польського шляхетського роду Браницьких. Це був час розквіту й активної розбудови міста, тому більшість вцілілих пам’яток архітектури так чи інакше пов’язані з Браницькими.
Першим власником міста став великий магнат Францішек-Ксаверій Браницький, який у 1774 році отримав від останнього польського короля Станіслава-Августа Понятовського землі Білоцерківського староства за свої військові заслуги, зокрема за придушення Коліївщини (козацького повстання). За намовлянням російської імператриці Катерини II у 1781 році він одружився з її улюбленицею Олександрою Енгельгардт.
Будучи противником реформ та нової конституції, Браницький у 1792 році зрадив Річ Посполиту, посприявши її другому поділу. У 1793 році він перейшов на російську службу, і того ж року Біла Церква увійшла до складу Російської імперії.
Радянський період
Подальша історія 20 століття пройшла досить типово: революції, війни та радянські репресії. Значну частину пам’яток архітектури було знищено, а іншу пограбовано, спаплюжено та доведено до аварійного стану.
Сучасна Біла Церква
Станом на 2025 рік Біла Церква є найбільшим за населенням та одним із найбільших за площею містом Київської області. Її населення майже вдвічі перевищує населення Броварів, найближчого переслідувача. Найстарішою пам’яткою міста є руїни 11–12 століть, а найстарішою збереженою спорудою Микільська церква 1706 року.
Наші враження
Напевно, нікого не здивує, якщо ми скажемо, що найбільше в Білій Церкві нам сподобався дендропарк «Олександрія». Тут місто поділяє долю Умані із її «Софіївкою». З таким гарним і великим парком воно просто відходить на другий план. Біла Церква розташовується зовсім поруч із Києвом, а більшість її пам’яток дуже компактно розміщені, окрім кількох. Нам сподобалося практично все, що ми побачили й про що далі розповімо у статті.
Монастир Кармелітів Босих
- 📋 Дата будівництва – середина 17 століття
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Ніжинський район, місто Ніжин, вулиця Батюка, 16
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Будівництво храму
Миколаївський собор – це найстаріший храм Ніжина та один із перших храмів виконаних у стилі українського бароко загалом. Точна дата будівництва невідома, найчастіше зустрічаються різні дати в діапазоні 1653–1658 років. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участю братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками (командувачами Ніжинського полку в різні роки) 🤦.
Прототип для храмів Лівобережжя
Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України. До таких храмів можна віднести прилуцький Спасо-Преображенський собор, чернігівську Катерининську церкву та київський Георгіївський собор.
Музей Джозефа Конрада-Коженьовського
- 📋 Дата будівництва – середина 17 століття
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Ніжинський район, місто Ніжин, вулиця Батюка, 16
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Будівництво храму
Миколаївський собор – це найстаріший храм Ніжина та один із перших храмів виконаних у стилі українського бароко загалом. Точна дата будівництва невідома, найчастіше зустрічаються різні дати в діапазоні 1653–1658 років. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участю братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками (командувачами Ніжинського полку в різні роки) 🤦.
Прототип для храмів Лівобережжя
Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України. До таких храмів можна віднести прилуцький Спасо-Преображенський собор, чернігівську Катерининську церкву та київський Георгіївський собор.
Костел Святої Варвари
- 📋 Дата будівництва – середина 17 століття
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Ніжинський район, місто Ніжин, вулиця Батюка, 16
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Будівництво храму
Миколаївський собор – це найстаріший храм Ніжина та один із перших храмів виконаних у стилі українського бароко загалом. Точна дата будівництва невідома, найчастіше зустрічаються різні дати в діапазоні 1653–1658 років. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участю братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками (командувачами Ніжинського полку в різні роки) 🤦.
Прототип для храмів Лівобережжя
Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України. До таких храмів можна віднести прилуцький Спасо-Преображенський собор, чернігівську Катерининську церкву та київський Георгіївський собор.
Пам’ятник Оноре де Бальзаку
- 📋 Дата будівництва – середина 17 століття
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Ніжинський район, місто Ніжин, вулиця Батюка, 16
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Будівництво храму
Миколаївський собор – це найстаріший храм Ніжина та один із перших храмів виконаних у стилі українського бароко загалом. Точна дата будівництва невідома, найчастіше зустрічаються різні дати в діапазоні 1653–1658 років. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участю братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками (командувачами Ніжинського полку в різні роки) 🤦.
Прототип для храмів Лівобережжя
Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України. До таких храмів можна віднести прилуцький Спасо-Преображенський собор, чернігівську Катерининську церкву та київський Георгіївський собор.
Хоральна синагога
- 📋 Дата будівництва – середина 17 століття
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Ніжинський район, місто Ніжин, вулиця Батюка, 16
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Будівництво храму
Миколаївський собор – це найстаріший храм Ніжина та один із перших храмів виконаних у стилі українського бароко загалом. Точна дата будівництва невідома, найчастіше зустрічаються різні дати в діапазоні 1653–1658 років. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участю братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками (командувачами Ніжинського полку в різні роки) 🤦.
Прототип для храмів Лівобережжя
Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України. До таких храмів можна віднести прилуцький Спасо-Преображенський собор, чернігівську Катерининську церкву та київський Георгіївський собор.
Свято-Троїцька церква
- 📋 Дата будівництва – середина 17 століття
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Ніжинський район, місто Ніжин, вулиця Батюка, 16
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Будівництво храму
Миколаївський собор – це найстаріший храм Ніжина та один із перших храмів виконаних у стилі українського бароко загалом. Точна дата будівництва невідома, найчастіше зустрічаються різні дати в діапазоні 1653–1658 років. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участю братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками (командувачами Ніжинського полку в різні роки) 🤦.
Прототип для храмів Лівобережжя
Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України. До таких храмів можна віднести прилуцький Спасо-Преображенський собор, чернігівську Катерининську церкву та київський Георгіївський собор.
Свято-Миколаївський собор
- 📋 Дата будівництва – середина 17 століття
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Ніжинський район, місто Ніжин, вулиця Батюка, 16
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Будівництво храму
Миколаївський собор – це найстаріший храм Ніжина та один із перших храмів виконаних у стилі українського бароко загалом. Точна дата будівництва невідома, найчастіше зустрічаються різні дати в діапазоні 1653–1658 років. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участю братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками (командувачами Ніжинського полку в різні роки) 🤦.
Прототип для храмів Лівобережжя
Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України. До таких храмів можна віднести прилуцький Спасо-Преображенський собор, чернігівську Катерининську церкву та київський Георгіївський собор.
Старе єврейське кладовище
- 📋 Дата будівництва – середина 17 століття
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Ніжинський район, місто Ніжин, вулиця Батюка, 16
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Будівництво храму
Миколаївський собор – це найстаріший храм Ніжина та один із перших храмів виконаних у стилі українського бароко загалом. Точна дата будівництва невідома, найчастіше зустрічаються різні дати в діапазоні 1653–1658 років. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участю братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками (командувачами Ніжинського полку в різні роки) 🤦.
Прототип для храмів Лівобережжя
Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України. До таких храмів можна віднести прилуцький Спасо-Преображенський собор, чернігівську Катерининську церкву та київський Георгіївський собор.
Усипальниця Леві Іцхака бен Меїра Бердичівського
- 📋 Дата будівництва – середина 17 століття
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Ніжинський район, місто Ніжин, вулиця Батюка, 16
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Будівництво храму
Миколаївський собор – це найстаріший храм Ніжина та один із перших храмів виконаних у стилі українського бароко загалом. Точна дата будівництва невідома, найчастіше зустрічаються різні дати в діапазоні 1653–1658 років. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участю братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками (командувачами Ніжинського полку в різні роки) 🤦.
Прототип для храмів Лівобережжя
Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України. До таких храмів можна віднести прилуцький Спасо-Преображенський собор, чернігівську Катерининську церкву та київський Георгіївський собор.
Площа Центральна
- 📋 Дата будівництва – середина 17 століття
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Ніжинський район, місто Ніжин, вулиця Батюка, 16
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Будівництво храму
Миколаївський собор – це найстаріший храм Ніжина та один із перших храмів виконаних у стилі українського бароко загалом. Точна дата будівництва невідома, найчастіше зустрічаються різні дати в діапазоні 1653–1658 років. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участю братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками (командувачами Ніжинського полку в різні роки) 🤦.
Прототип для храмів Лівобережжя
Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України. До таких храмів можна віднести прилуцький Спасо-Преображенський собор, чернігівську Катерининську церкву та київський Георгіївський собор.
Річка Гнилоп’ять
- 📋 Дата будівництва – середина 17 століття
- 📋 Архітектурний стиль – українське бароко
- 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури національного значення
- 📋 Адреса – Чернігівська область, Ніжинський район, місто Ніжин, вулиця Батюка, 16
- 📋 Приналежність – Російська православна церква в Україні
Будівництво храму
Миколаївський собор – це найстаріший храм Ніжина та один із перших храмів виконаних у стилі українського бароко загалом. Точна дата будівництва невідома, найчастіше зустрічаються різні дати в діапазоні 1653–1658 років. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участю братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками (командувачами Ніжинського полку в різні роки) 🤦.
Прототип для храмів Лівобережжя
Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України. До таких храмів можна віднести прилуцький Спасо-Преображенський собор, чернігівську Катерининську церкву та київський Георгіївський собор.
Інші місця та світлини міста
Миколаївський собор – це одним із перших храмів виконаних у стилі українського бароко. Точна дата будівництва невідома, можна зустріти 1653, 1655, 1658 та 1668 рік. Збудували його на кошти ніжинських козаків за участі братів Івана та Василя Золотаренків, які в той час були полковниками. Вважається, що цей хрещатий п’ятибанний собор став прототипом для великої кількості храмів Лівобережної України.
У 1754, 1773 та 1797 році храм зазнав чималих руйнувань унаслідок пожеж. У другій половині ХІХ століття Миколаївський собор перебудували, після чого він втратив частину декору та була змінена форма бань.
На початку 1930-х років храм закрили та почали використовувати як склад. Також за радянських часів була велика загроза його повного знищення, але, на щастя, цього не сталося. У 1957–1966 роках під керівництвом архітекторки Маріонiли Говденко дослідили споруду та підготували проєкт реставрації. Проте, через внутрішні перепони почалася вона лише в 1980-х роках. Під час реставрації баням вернули первісну форму. У 1990 році храм відновив свою діяльність.
Мапа з пам’ятками міста
Підтримайте наш сайт
Використані джерела:
- 1. Власні спостереження під час відвідування ботанічного саду
- 2. Різні інформаційні таблички на території ботанічного саду
- 8. Звід пам’яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. Т. 1, ч. 2: М–С. Київ. Стаття «Свято-Троїцький (Іонівський) монастир», с. 1150–1160.
- 9. Звід пам’яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. Т. 1, ч. 3: С–Я. Київ. Стаття «Центральний республіканський ботанічний сад», с. 1875–1877. 👀
- 1. Вибух на Звіринці 1918. Інститут історії України. URL: resource.history.org.ua
- 2. Інститут історії України. Національний ботанічний сад імені М. Гришка НАН України.
- 3. Інститут історії України. Вибух на Звіринці 1918.
- 4. Енциклопедія сучасної України. Ботанічний сад ім. М. Гришка Національний. 👀
- 1. Вибух на Звіринці 1918 - Інститут історії України. resource.history.org.ua ↗
- 2. Національний ботанічний сад імені М. Гришка НАН України - Інститут історії України. resource.history.org.ua ↗ 👀
- 1. Інститут історії України. Вибух на Звіринці 1918. resource.history.org.ua ↗
- 2. Інститут історії України. Національний ботанічний сад імені М. Гришка НАН України. resource.history.org.ua ↗
- 3. Енциклопедія сучасної України. Ботанічний сад ім. М. Гришка Національний. esu.com.ua ↗ 👀
- 1. Вибух на Звіринці 1918. Інститут історії України. resource.history.org.ua ↗
- 2. Національний ботанічний сад імені М. Гришка НАН України. Інститут історії України. resource.history.org.ua ↗
- 3. Ботанічний сад ім. М. Гришка Національний. Енциклопедія сучасної України. esu.com.ua ↗ 👀
- 1. Інститут історії України. Вибух на Звіринці 1918. resource.history.org.ua ↗
- 2. Інститут історії України. Національний ботанічний сад імені М. Гришка НАН України. resource.history.org.ua ↗
- 3. Енциклопедія сучасної України. Ботанічний сад ім. М. Гришка Національний. esu.com.ua ↗
- 4. Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка. Старий офіційний сайт. nbg.kiev.ua ↗
- 5. Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка. Новий офіційний сайт. nbg.kyiv.ua ↗ А якщо писати просто ?
- 6. Новий офіційний сайт ботанічного саду Гришка. nbg.kyiv.ua ↗